Біо›Біолабораторія›Кормова хмара

Злісна й підступна губка. Аналіз нейронної температури ОЕП. Зниження суб'єктивності виводу. *Symphon achlys*, губка летаргічної імли. Небезпечне напівхиже створіння, що являє собою центральний вузол некробіому. 1. Бактеріальний арсенал Губки культивують бактерії, які виділяють корисні хімічні сполуки. На певному етапі її еволюції цю отруйну губку інфікував бактеріальний симбіонт, здатний синтезувати потужний антибіотик (аналог земних стрептоміцетів). За допомогою цього антибіотика бактерія спершу позбулася конкурентів, після чого розпочала внутрішньовидову боротьбу за домінування, розвиваючи сполуки, здатні знищувати навіть споріднені штами власного виду. В результаті утворилася губка, насичена антибіотиком такої концентрації, що він спричиняє опіки шкірних покривів та ураження нервової системи. 2. Контактна стратегія полювання Коли щось чіпляє її, губка різко стискається, вивільняючи хмару антибіотичного токсину. Мікроорганізми гинуть одразу, більші особини незабаром вмирають поруч у судомах. Мертва органіка згодом розкладається, вивільняючи поживні речовини, якими губка й харчується. 3. Генетичні фрагменти тварини В генетичному коді отруйної губки містяться частини тваринного геному — імовірно, якогось ракоподібного. Висновок: уникайте. Тримайте під рукою медичні припаси для лікування хімічних опіків і нервового ураження.

Гончак (робоча назва — *Teuthis courser*). Кальмар, що дезорієнтує здобич перед атакою костолама. 1. Кальмароподібне тіло Будова тіла типова для земного кальмара: дзьобата голова, вісім кінцівок, довге м'яке тіло, пара плавців. Проте ускладнена будова останніх указує на іншу еволюційну історію, аніж у безхребетних земних кальмарів. Два бризкальця женуть воду до внутрішніх зябер. 2. Камуфляжне забарвлення Між вісьмома кінцівками гончака натягнуті чотири широкі мембрани. Він розгортає їх перед жертвою, і мерехтіння мільйонів хроматофор створює «піксельний» камуфляж, що допомагає непомітно підібратися до здобичі впритул. 3. Партнерство з костоламом Хоча гончаки уособлюють ідеальну здобич для костолама, ці два види часто полюють разом. Гончаки виманюють здобич зі схованки, відвертають її увагу й власною активністю позначають для костоламів, які мають кепський зір. За це гончакові дістаються залишки обіду, тож що більша здобич, то вигідніше таке партнерство для нього. 4. Потужний дзьоб Дзьоб гончака, схожий на папужий, шматує твердішу здобич. Це життєво необхідно, адже все, що ковтає гончак, проходить безпосередньо крізь центр його мозку. 5. Гіпотетична соціальна структура Зграї гончаків мусять знаходити для своїх костоламів гідну здобич, інакше самі ризикують стати їхньою їжею. Натомість костолами мають залучати ефективні зграї гінчаків, віддаючи їм більшу частку впольованого. Гончаки стимулюють костоламів полювати на дедалі більшу здобич. Цей постійний процес балансування між гончаками й костоламами є наочним підтвердженням слогану «Фундації Альтерри»: «кожному конче треба потребуватися». Висновок: поява гончаків може свідчити про неминучий напад костолама. Імовірно, розумні. Можливо, піддаються дресуванню.