Манговий голковикРибаРухливі
*Mango kestros*, дротикометальна акула. Територіальний хижак, здатний запускати бивні з урановим вістрям зі швидкістю до двадцяти метрів на секунду.
1. Випнута щелепа
Над нижньою щелепою домінує верхня з шістьма бивневими лунками. Нижня ж утягнулася ближче до горла й допомагає перетирати й подрібнювати їжу. М'язи за кожним іклом напинають зв'язки на міцні якорі, що зберігають механічну енергію, мов напнута тятива арбалета.
2. Батарея зубів
Манговий голковик поновлює втрачені ікла повноцінними запасними, що зберігаються в глибині черепа. Голковики постійно формують нові ікла, набиваючи (у процесі своєрідного «чхання») зубні пройми перемеленою мінеральною пастою з домішками затверджувальних ферментів. Кожне ікло має самозагострювальне вістря з діоксиду урану.
3. Будова тіла
Рівновіддалені спинний, грудний і тазовий плавці надають голковику досконалої стабільності та контролю над прицілюванням. Великий хвостовий плавець забезпечує йому належне прискорення. Як і споріднений з ним костолам, він не має сифонів реактивного руху. Чотири «вусики» вловлюють рух підводних течій, що допомагає йому прицілюватися.
4. Поведінка
Голковики — соціальні тварини. Вони гніздяться, а іноді навіть полюють групами. Можливо, вони стадні хижаки й здатні спільними зусиллями вбивати більші організми. Потреба в постійному доступі до мінералів робить їх люто територіальними.
5. Еволюційна історія
Голковики тісно споріднені з манговими зубанями, які мають подібні батареї зубів, що постійно регенеруються. Можливо, у ході еволюції голковики розвинули свої ікла для пробивання твердих панцирів — спершу вистрілюючи їх у здобич, яку вже тримали в щелепах, а згодом — запускаючи на більшу відстань, мов гарпуни.
Висновок: небезпечні територіальні хижаки. Уникайте і відвертайте чимось їхню увагу, навіть коли перебуваєте всередині транспортного засобу.
