База даних›Істоти›Янгольський гал

Банк даних

Ця тварина (Cecidia gamikos) не має ані земних аналогів, ані чіткої екологічної ніші. Її предками можуть бути реброплави (родичі медуз). З-поміж усіх земних тварин реброплави найменш споріднені з людьми. 1. Активна центральна цибулина Центральна цибулина нагадує велетенське клітинне ядро. Вона містить генетичні послідовності організмів з навколишнього середовища. 2. Вірусний кругообіг Янгольські гали випускають у воду велику кількість РНК-вірусу. Цей вірус (названий протеавірусом) заражає всі інші організми в екосистемі. Заражені організми продукують нові копії вірусу, які повертаються до янгольського гала з викраденими в заражених носіїв генами. Можна сказати, що гал займається масовим генетичним піратством. 3. Зовнішнє джерело їжі Янгольський гал живиться титанічним скелебуром під ним. Імовірно, янгольські гали — облігатні паразити титанічних скелебурів. Висновок: торкніться центральної цибулини, щоб отримати генетичну адаптацію. Терміново потрібні додаткові дослідження. Примітка: користувачів може зацікавити симбіоз між земними паразитоподібними осами та поліднавірусами. Геном вірусу міститься безпосередньо в геномі оси, завдяки чому такі оси можуть використовувати вірус у своєму репродуктивному циклі.