База даних›Істоти›Кератекан

Банк даних

*У виділеній пам'яті виявлено скрипт-перехоплювач для команди >> створення_бази_даних "Кератекан" >> виведення \сегментація_пам'яті -сигнатура=0xSEABEEF5 >> відновлення_бази_даних* «Наші ОЕП указують на такі організми, як кератекан, і вигукують: "Погляньте! Незвіданий еволюційний шлях!" Бо ж на Землі черепашкові раки — це крихітні жителі слизових поверхонь, тоді як на Протеї вони виростають величезними. Однак ми так само нездатні побачити правди за простими аналогіями, як і почути поклику Протея за стінами наших знезаражених осель: тут не працюють не тільки земні мапи, а й базові догми. Еволюція тут не йде знаними шляхами». — Аніта Ґоттшалль, «Далекий-далекий дім» *Exile cerathecan*, рогатий черепашковий панцирник. Таємничий м'ясоїдний і детритоїдний організм без явних земних аналогів, за винятком крихітних остракодів (черепашкових раків). 1. Панцирник Ця ракоподібна істота ховається у вертикальній двостулковій черепашці, подібно до устриць чи мідій. Кератекан скеровує свою черепашку за допомогою центрального ока й перископічних вух, а їжу захоплює з використанням набору базальних мацаків. Сифон у замковій частині черепашки (а саме — у районі так званої маківки) штовхає кератекана вперед. 2. Поведінка й харчування Кератекан прочісує океанічне дно в пошуках детриту й захованої живої здобичі. Внутрішня частина черепашки вкрита паралітичним нейротоксином, що допомагає йому захиститися від здобичі, яка пручається. Стулкові м'язи кератекана й самі паралізовані цим токсином, тож для того, щоб розкрити черепашку, кератекан мусить спершу виділити трохи протиотрути. 3. Бентежна генетика У геномі кератекана немає генів для утворення черепашки. Генетично цей організм — просто велика креветка. Тканини черепашки містять лише частковий геном, який не передбачає органів для підтримки незалежного життя. Потрібні додаткові дослідження. Висновок: таємниче походження. Із внутрішньої частини черепашки можна взяти хімічну пробу, коли кератекан її розкриває, щоб поїсти.