База даних›Істоти›Колисковий закопанець

Банк даних

Кошикоподібний організм (робоча назва — *shootroot cunabulum*), який не має явних земних аналогів. Анатомічно нагадує пластикову морську зірку або розкритий бутон доісторичної земної бластоїдеї. 1. Анатомія тварини Сплющене волокнисте «листя» — це кінцівки особини, насичені здатними до фотосинтезу симбіонтами. Центральна структура містить травну систему й тверду липку колиску (cunabulum). Друге кільце кінцівок уростає в морське дно, шукаючи тріщин у скельні породі. 2. Пріоритетний симбіонт Колиска править за місце обміну із симбіотичним партнером (наприклад, люциферовим гнилмішком). Зі спектрогенетичного аналізу випливає, що цей вид молодший за гнилмішки. Міг зародитися як паразит вільноплавних люциферових гнилмішків, перш ніж зайняв осілу нішу, надаючи прихисток і мінерали в обмін на частку ферментованої їжі гнилмішка. 3. Пластикові волокна Хоч у нього немає справжніх клітинних стінок, як у земних рослин, колисковий закопанець зміцнює свої тканини біопластиковими волокнами. Вони занадто міцні, щоб розірвати руками, але їх можна розрізати гострим знаряддям. Висновок: міцні волокна можна використовувати для синтезу тканини або навіть їжі.