База даних›Істоти›Гекатон

Банк даних

*Hecaton tunic*. Названий на честь сторуких гекатонхейрів із грецьких міфів. Тваринний конгломерат у стані конкурентного статевого розподілу. 1. Анатомія Кожна пора на поверхні гекатона — покривника зі складним апаратом фільтрації — це рот цієї тварини. Гілляста структура колонії забезпечує кожному гекатонові доступ до води для дихання та живлення. Кожна особина відрощує еластичну, напівтверду полівінілову черепашку, яка зростається із сусідськими в єдиний захисний каркас для всієї колонії. 2. Патерни росту Аналіз наявних даних показує, що колонія розвинулася із початкового стовбура ідентичних гекатонів, клонованих з ембріона. Домінантні особини досягають статевої зрілості, створюючи нові відгалуження й формуючи власні яйця. Слабші гекатони відсуваються до периферійних гілок, атрофуються й починають випромінювати бірюзове світло. 3. Вірусна репродукція Периферійні особини не виділяють сперматозоїдів. Натомість вони виступають носіями агресивного морського РНК-вірусу. Ретровірусна активність призводить до того, що більшість їхнього геному заміщується вірусними копіями. Механізм запліднення є загадкою: типові статеві клітини в гекатона відсутні. Висновок: репродуктивна загадка. Чекайте подальших оновлень.