База даних›Істоти›Медуза-лея

Банк даних

*Anthobrachia hebesoros*, юний стос квіткокінцівок. Репродуктивна стадія квіткоподібної медузи. 1. Поліп Попри свою схожість із ламінарією, медуза-лея воліє звисати з поверхонь у місцях, де не має змоги здійснювати фотосинтез. Це стадія поліпа — нерухома фаза в життєвому циклі медузи. Вервечка «квіток», що росте під поліпом — це личинки медузи, які називаються ефірами. Саме стебло зветься сцифістомою. 2. Ефірні властивості Личинки, що брунькуються, мають широкі плоскі пелюстки, які згодом з'єднаються в шапку дорослої медузи. Ці пелюстки вже містять здатних до фотосинтезу симбіонтів — імовірно, доросла медуза шукатиме для росту джерел світла, як це робить земна перевернута медуза. Зверніть увагу на фіолетовий колір, що виробляється фотосинтезувальним ретиналем — тією ж молекулою, завдяки якій ваші очі здатні сприймати світло. 3. Тепловий стрес Цикл росту медузи прискорений через тепловий стрес. Батьківське стебло може випустити личинок передчасно, щоб дозволити їм відплисти якнайдалі від гарячої, позбавленої кисню води. Висновок: ознака екологічної кризи.