Драконяча мапа: як виготовити

Драконяча мапа в Enshrouded (Предмет колекції). Де виготовити: Меню майстрування. Потрібно: Шматок мапи Мей ×1, Шматок мапи Поляріса ×1, Шматок мапи Орфея ×1 та інші. Зібрана з 4 шматків мапа.

Опубліковано 15 жовт. 2026 р.Оновлено 19 жовт. 2026 р.

Предмет колекції

Драконяча мапа

Предмет колекції

Основна інформація

Тип	Предмет колекції
Опис	Зібрана з 4 шматків мапа. На ній зображене озеро з островом, річка, обеліск і кістки величезного скелета. Текст на зворотному боці картки говорить: Мемуари Мей Перший день провесіння — він не такий, як усі: Гоять рани зазим'я вершини в німому чеканні Сонце сідає на заході в тихій росі Над полями, де квіти прокинулись ранні Спогади Оні: «Я літаю так високо, що, можливо, ніколи не спущуся. Я танцюю на сонці, все тіло палає. Моя чаша завжди повна, я буду пити, поки не потону в рідкому світлі і пахощах, поки не відчую запаморочення». Спогади Орфея: «Колись я народився мандрівником і шукав світла й блаженства. Тепер я замерз у часі, моє тіло закутане в ланцюги, звикло до моря тіней глибоко в безодні. Мої очі болять від яскравого світла, тож світла може не залишитися». Спогади Поляріса: «Я сяюча зірка, що ширяє високо в небі, щоб знайти свій шлях. Дивись тільки на мене. Дивлячись на світ зверху вниз, важко заперечувати, що мені дуже самотньо тут, де нема нікого».

Тип

Предмет колекції

Опис

Зібрана з 4 шматків мапа. На ній зображене озеро з островом, річка, обеліск і кістки величезного скелета. Текст на зворотному боці картки говорить: Мемуари Мей Перший день провесіння — він не такий, як усі: Гоять рани зазим'я вершини в німому чеканні Сонце сідає на заході в тихій росі Над полями, де квіти прокинулись ранні Спогади Оні: «Я літаю так високо, що, можливо, ніколи не спущуся. Я танцюю на сонці, все тіло палає. Моя чаша завжди повна, я буду пити, поки не потону в рідкому світлі і пахощах, поки не відчую запаморочення». Спогади Орфея: «Колись я народився мандрівником і шукав світла й блаженства. Тепер я замерз у часі, моє тіло закутане в ланцюги, звикло до моря тіней глибоко в безодні. Мої очі болять від яскравого світла, тож світла може не залишитися». Спогади Поляріса: «Я сяюча зірка, що ширяє високо в небі, щоб знайти свій шлях. Дивись тільки на мене. Дивлячись на світ зверху вниз, важко заперечувати, що мені дуже самотньо тут, де нема нікого».